Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам

«ЗаАРКАНити» переселенця: Як місцеві органи виконавчої влади порушують Конституцію України


Держава Україна створила юридичну колізію, яка дозволяє регіональним управлінням соцзахисту не виконувати судові рішення та порушувати конституційні права громадян, лишаючи переселенців гарантованих пенсійних виплат.

Таку думку висловила в інтерв’ю MRPL.CITY правовий аналітик БФ «Право на захист» Анастасія Одінцова, коментуючи ситуацію з перевірками переселенців у Маріуполі.

Нагадаємо, нещодавно Маріупольська Служба Новин на телеканалі МТБ розповідала, що біля Департаменту соціального захисту населення у Маріуполі зібрався натовп переселенців. Люди були вкрай обурені тим, що соціальні інспектори продовжують перевіряти їх за фактичним місцем перебування та заздалегідь про свій візит не попереджають. Не заставши людину вдома, органи соцзабезпечення погрожують позбавити таку особу пенсії та інших соціальних виплат.

Правовий аналітик Анастасія Одінцова пояснила, що створена юридична колізія полягає у тому, що Київський апеляційний адміністративний суд своїм рішенням від 4 липня 2018 року скасував деякі пункти 365 Постанови Кабміну, які зобов’язують проводити перевірки внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем перебування, але не скасував акти перевірок переселенців вдома. Тобто, аби переселенець і надалі отримував пенсію, інспектор соціальної служби повинен перевірити житлово-побутові умови ВПО та скласти акт – саме так зазначається в роз’ясненнях Мінсоцполітики, які було надіслано в усі управління соцзахисту. Однак Анастасія Одінцова розповіла про те, що в різних регіонах роз’яснення Мінсоцполітики тлумачать кому як заманеться.

«Зараз, на жаль, склалася така практика, що на місцях роз’яснення Мінсоцполітики щодо проведення перевірок переселенців трактується неоднозначно. В деяких регіонах інспектори взагалі не виходять на перевірки, в інших – інспектори управління соцзабезпечення домовляються по телефону із переселенцями, аби вони прийшли, написали заяву та домовились про дату та час перевірки», – повідомила Анастасія Одінцова.

Наразі в регіонах масово фіксуються випадки, коли переселенців примушують проходити  додаткові перевірки після кожного перетину лінії розмежування. Як бути тим людям, які вимушені їздити на непідконтрольну територію, наприклад, щоби провідати родича-інваліда або за інших невідкладних обставин. Що тоді відбувається? Людина перетнула лінію розмежування та автоматично попала в списки програми «Аркан», далі ці списки потрапляють до Пенсійного фонду та органи соцзабезпечення можуть тимчасово зупинити виплати. Цій людині повідомляють, що їй необхідно в короткий термін з’явитися за місцем реєстрації. Але це, каже правовий аналітик, незаконно, такі дії суперечать нормам законодавства.

«Слід нагадати, що, згідно із законодавчими нормами, особа має можливість перебувати на непідконтрольній території 60, а в деяких випадках 90 днів, і лише якщо цей термін перебільшено, після скасування довідки переселенця, виплати можуть бути припинені. Однак на практиці вже саме перетин лінії розмежування є приводом для припинення соціальних виплат, у тому числі пенсій», – роз’яснює Анастасія Одінцова.

Вона наголошує, що автоматичне призупинення виплат у таких випадках – це  неприпустиме порушення прав переселенців з боку Пенсійного фонду. Згідно з законом, переселенці мають проходити фізичну ідентифікацію один раз на півроку, але на практиці виходить, що після кожного виїзду на непідконтрольну територію. Якщо переселенець не пройшов повторну перевірку, йому призупиняють виплати. Щоби відновити пенсію, необхідно звернутися із заявою і чекати, поки інспектори прийдуть, аби перевірити умови фактичного проживання. Іноді таку перевірку можна чекати декілька тижнів, а час спливає – і виплата пенсії відкладається на наступний місяць. Так, з одного боку, держава економить бюджетні кошти Пенсійного фонду, а з іншого – накопичує пенсійні борги переселенців. І коли люди отримають гарантовані Конституцією виплати – невідомо. Бо у квітні Кабінет Міністрів прийняв Постанову №335, яким припиняються виплати заборгованостей по пенсіях переселенцям до появи окремого порядку. Наприклад, якщо вам перестали платити пенсію в травні, документи на відновлення ви подали в червні, а фактичне відновлення виплат відбулося в липні, то свою пенсію за травень і червень ви не отримаєте. Адже окремого порядку отримання заборгованості, за словами правового аналітика, досі не існує і коли він з’явиться – невідомо.

Читайте також: Переселенцы с инвалидностью из Донбасса смогут стать на квартирный учет

Слід зазначити, що створена юридична колізія призвела до того, що з квітня по червень 2018 року майже 100 тисяч переселенців втратили пенсії через невиправдані обмеження. Про це 19 вересня під час брифінгу в Києві заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер, представляючи Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні.

Фіона Фрейзер також відмітила, що ООН вітає рішення Верховного Суду від 4 вересня, згідно з яким, практика відмови відділеннями Пенсійного фонду сплачувати пенсії тимчасово переміщеним особам визнана незаконною. При цьому Фрейзер підкреслила, що в ООН вважають – необхідно змінити всю процедуру виплати пенсій.

«Право на пенсію не може бути пов’язано з реєстрацією як ВПО», – зазначила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Правовий аналітик Анастасія Одінцова вважає, що управління соцзабезпечення на місцях повинні вимагати від Мінсоцполітики додаткових роз’яснень щодо перевірок – чи потрібно їх взагалі проводити. Вона нагадала, що персональна пенсія – це не соціальна допомога держави, а власність пенсіонера, гарантована йому ст. 46 Конституції України. Законодавство також чітко визначає випадки, при яких можливо припинення пенсій і у цьому переліку не існує ніяких списків СБУ чи перевірок за місцем проживання, тому тут, безумовно, є порушення конституційних прав. А щодо невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду з приводу незаконності перевірок, то, за її думкою, Пенсійний фонд належить до виконавчої влади і тому зобов’язаний виконувати рішення судової влади. Адже у тих випадках, коли рішення суду не виконується, законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки НФ на підтримку демократії NED.


Поділитися
  24.09.2018